Автор аналізує поняття "педагогічна майстерність", узагальнює ознаки творчої людини, формулює систему умов для розвитку творчості в педагогічної діяльності. В статті характеризується типологія творчого вчителя.
Ключові слова:
педагогічна майстерність, креативність, ознаки творчої людини, типологія творчої особистості, детермінованість місця діяльності
Тип матеріалу: Стаття наукова Колекція: Кафедра філософії освіти та управління
В статті здійснено дослідження досвіду реформування систем освіти розвинутих країн. Його аналіз вказує на те, що одну з вирішальних ролей у цьому процесі відіграють чинники, серед яких – забезпечення умов відповідної підготовки сучасних вчителів у вищих педагогічних навчальних закладах та підвищення їх кваліфікації у закладах післядипломної освіти.
Представлено матеріали з досвіду роботи завідувачів методичних кабінетів, центрів, науково-методичних центрів області щодо модернізації науково-методичної роботи в регіоні. Презентовано моделі, технології, практики організації дієвого науково-методичного супроводження професійного розвитку, самоосвітньої діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період.
Матеріали адресовано працівникам методичних служб, керівникам навчальних закладів, науково-педагогічним працівникам закладів післядипломної педагогічної освіти.
Авторський колектив:
У статті представлено використовувані категорії для позначення навчальної проектної діяльності в умовах загальноосвітнього навчального закладу, розкрито сутність, визначальні ознаки навчання такого виду, з'ясовано мету, принципи, завдання та функції упровадження навчального проектування, вимоги до його організації.
Формування творчої, високоінтелектуальної особистості сьогодні не залишається поза рамками соціальних ініціатив, спрямованих на підвищення рівня якості позашкільної освіти та залучення дітей до цікавої, конструктивної роботи
У статті запропоновано визначення категорії "індивідуальна самоосвітня діяльність учителя музики". Визначено закономірності самоосвітньої діяльності педагога-музиканта в системі післядипломної освіти, роль педагогічної рефлексії в розвитку його творчої індивідуальності.
Оновлення змісту та форм організації самоосвітньої діяльності стає пріоритетним напрямком розвитку професійної освіти XXI століття. Визначення взаємозв’язку мотивів та стимулів самоосвіти педагога- музикантів сприяє формуванню художньо-естетичного світогляду, творчих здібностей і навичок самостійного науково-практичного пізнання
Розкрито проблему інформатизації самоосвіти вчителя в системі післядипломної освіти. Обгрунтовано роль інформаційно-навчального середовища в організації продуктивної самоосвіти. Проаналізовано наукову основу здійснення інформатизації самоосвіти, значення інформаційно-комунікаційних технологій для реалізації успішного самовдосконалення сучасного фахівця. Визначено роль інформатизації самоосвіти, здійснено огляд системи організаційних заходів, що необхідні для її забезпечення. Подано основні характеристики інформаційно-освітнього середовища: висока технологічність праці, орієнтованість на використання адекватних засобів (інформаційних, організаційно-методичних, технологічних, контрольно-оцінних) і прийомів організації професійної діяльності, адаптивність до нових вимог і стандартів освіти.
В статье проанализирована сущность понятий "активность", "познавательная активность", "творческая активность", их взаимосвязь, этапы и виды познавательной активности индивидуальности.
Видання в популярній формі комплексно висвітлює питання, що охоплюють усі процеси творення, редакційно-видавничої підготовки та експертизи різних видів методичних розробок освітян. Посібник складається з двох розділів, перший – адресовано педагогам-авторам методичних розробок, програм і навчальних видань; у другому розділі видання – матеріали для експертів методичних розробок. У додатках подаються зразки оформлення структурних елементів навчальних видань і методичних розробок. Окремі методичні рекомендації, вміщені у посібнику, були опубліковані автором у фахових і періодичних виданнях, презентовані на порталі Київського обласного інституту ППО. Разом з тим, запропоновані читачам матеріали зібрано, систематизовано й представлено у вигляді цілісного видання вперше. Посібник адресовано педагогам і керівникам навчальних закладів, методистам районних, міських методичних служб, методистам інститутів післядипломної педагогічної освіти.